Інтерактивний тренажер: Аксіоми Стереометрії
7 наочних практичних та логічних завдань для глибокого розуміння фундаментальних законів геометрії простору.
Які б не були три точки, що не лежать на одній прямій, через них можна провести площину, і до того ж тільки одну.
Якщо дві точки прямої належать площині, то й уся пряма належить цій площині.
Якщо дві площини мають спільну точку, то вони перетинаються по прямій, яка проходить через цю точку.
Через пряму і точку, яка не належить їй, можна провести площину, і до того ж тільки одну.
Через дві прямі, що перетинаються, можна провести площину, і до того ж тільки одну.
Загадка фотоштатива та чотириногого столу
Чому фотоштатив (тринога) завжди стійко стоїть навіть на найнеодноріднішому рельєфі (на камінні, гірських схилах), а чотириногий стілець чи стіл на найменше нерівній підлозі часто хитається? Обґрунтуйте цей факт математично, спираючись на аксіоми стереометрії.
⚡ Подумайте перед розкриттям розв'язку:
1. Тринога (фотоштатив): Кінці трьох ніжок штатива торкаються поверхні у трьох точках $A, B, C$. Оскільки ці точки не лежать на одній прямій, за Аксіомою $A_1$ через них можна провести площину $\alpha$, і до того ж тільки одну. Тому всі три опирачі завжди гарантовано належать одній спільній площині, за рахунок чого прилад стоїть ідеально стійко і не хитається.
2. Чотириногий стілець чи стіл: Кінці чотирьох ніжок — це чотири довільні точки в просторі $A, B, C, D$. За аксіомами стереометрії, чотири точки взагалі кажучи, не мусять належати одній площині. Якщо підлога має найменшу нерівність, то четверта точка $D$ виходить із площини, сформованої першими трьома точками $(ABC)$, і стілець починає спиратися лише на 3 ніжки, а 4-та "висить", викликаючи хитання.
Перевірка рівності штукатурки (Правило будівельника)
Будівельник перевіряє рівність поверхні заштукатуреної стіни. Він прикладає довгу та ідеально пряму рейку (правило) до стіни так, щоб вона торкалася поверхні у двох крайніх точках $A$ та $B$. Якщо виявляється, що рейка щільно прилягає до стіни по всій своїй довжині, що це означає? Яка аксіома стереометрії це пояснює?
⚡ Дайте відповідь:
За Аксіомою $A_2$: якщо дві точки прямої належать площині, то й уся пряма належить цій площині.
Оскільки пряме правило прикладне до стіни у точках $A$ та $B$, які належать площині стіни $\alpha$ ($A \in \alpha, B \in \alpha$), то і вся пряма $AB$ повністю лежить у площині стіни ($AB \subset \alpha$).
Якщо між рейкою та стіною немає зазорів, це означає, що поверхня штукатурки вздовж цієї лінії є ідеально плоскою. Будівельники виконують цю перевірку в різних напрямках, щоб переконатися в рівності всієї площини.
Межа між двома стінами або розгорткою книги
Дві суміжні стіни кімнати (або дві відкриті сторінки книги) мають одну спільну точку $P$ у кутку біля стелі. Чи можливо, щоб ці дві площини мали тільки одну єдину спільну точку $P$? Якщо ні, то що є їхнім спільним перетином згідно з аксіомами?
⚡ Поразмышляйте:
Мати лише одну-єдину спільну точку дві площини у просторі НЕ МОЖУТЬ НІКОЛИ.
Це прямо суперечить Аксіомі $A_3$: якщо дві площини мають спільну точку (у нашому випадку точку $P$), то вони перетинаються по прямій, яка проходить через цю точку.
Отже, крім точки $P$, площини мають нескінченну множину спільних точок, що утворюють пряму лінію кута кімнати (лінію перетину площин $c$).
Закріплення сонячної панелі на даху
Для встановлення прямокутної сонячної батареї інженер закріпив металеву рейку (пряму $a$) і одну окрему точкову опору $K$, яка не лежить на цій рейці ($K \notin a$). Чи достатньо лише цих елементів ($a$ і $K$), щоб однозначно задати кут нахилу та розташування площини сонячної панелі? Яке геометричне правило це гарантує?
Так, цих даних абсолютно достатньо.
Це Наслідок 1 ($Н_1$) з аксіом стереометрії: через пряму i точку, яка не належить їй, можна провести площину, і до того ж тільки одну.
Доведення через аксіому А1: Позначимо на прямій $a$ дві довільні точки $M$ та $N$. Оскільки точка $K \notin a$, точки $M, N, K$ не лежать на одній прямій. За Аксіомою $A_1$ через три точки $M, N, K$ проходить єдина площина $\alpha$. А за Аксіомою $A_2$, оскільки точки $M \in \alpha, N \in \alpha$, то й уся пряма $a$ належить цій площині $\alpha$. Отже, площина фіксується єдиним чином!
Перетин металевих спиць і плоске скло
Дві металеві спиці $a$ та $b$ перетинаються в точці $O$. Майстер хоче покласти на ці дві спиці плоский лист оргскла так, щоб обидві спиці повністю торкалися його поверхні. Чи вдасться майстру це зробити? Скільки існує різних плоских положень для такого листа оргскла?
Так, майстру це безумовно вдасться, і такий плоский лист оргскла можна розмістити єдиним можливим способом.
Це Наслідок 2 ($Н_2$) з аксіом стереометрії: через дві прямі, що перетинаються, можна провести площину, і до того ж тільки одну.
Обґрунтування: Нехай пряма $a$ перетинає пряму $b$ у точці $O$. Позначимо на прямій $a$ точку $A \neq O$, а на прямій $b$ точку $B \neq O$. Точки $O, A, B$ не лежать на одній прямій, тому за Аксіомою $A_1$ вони визначають єдину площину $\alpha$. За Аксіомою $A_2$, оскільки точки $O, A \in \alpha$, то пряма $a \subset \alpha$; аналогічно $O, B \in \alpha \implies b \subset \alpha$.
Належність медіани трикутника площині
Дано трикутник $ABC$, вершини якого лежать у площині $\alpha$ ($A, B, C \in \alpha$). На стороні $BC$ обрано точку $M$ — середину цієї сторони. Доведіть, спираючись кроки за кроком виключно на аксіоми стереометрії, що відрізок-медіана $AM$ повністю належить площині $\alpha$.
- Оскільки точки $B \in \alpha$ та $C \in \alpha$, за Аксіомою $A_2$ вся пряма $BC$ належить площині $\alpha$ ($BC \subset \alpha$).
- Точка $M$ належить відрізку $BC$, а отже належить і прямій $BC$. Оскільки пряма $BC \subset \alpha$, то точка $M \in \alpha$.
- Тепер розглядаємо точки $A$ та $M$. За умовою $A \in \alpha$, і з кроку (2) маємо $M \in \alpha$.
- Знову застосовуємо Аксіому $A_2$ для точок $A$ та $M$: оскільки дві точки прямої $AM$ належать площині $\alpha$, то й уся пряма $AM$ належить площині $\alpha$ ($AM \subset \alpha$).
- Оскільки відрізок-медіана $AM$ є частиною прямої $AM$, то він повністю лежить у площині $\alpha$. $\blacksquare$
Скільки площин визначають 4 довільні точки?
Учень 10 класу висловив твердження: "Оскільки через будь-які 3 точки $A, B, C$ можна провести площину, то 4-та точка $D$ завжди буде належати цій же площині!". Знайдіть помилку в його твердженні та обчисліть, скільки максимум різних площин можуть визначати 4 точки простору, жодні три з яких не лежать на одній прямій?
⚡ Скільки площин можна утворити з 4 точок (якщо D ∉ (ABC))?
1. Спростування помилки учня: Аксіома $A_1$ гарантує лише те, що через 3 точки $A, B, C$ проходить єдина площина $(ABC)$. Вона нічого не обіцяє щодо 4-ї точки $D$. Точка $D$ може як належати цій площині, так і бути поза нею.
2. Можливі випадки для 4 точок:
- Випадок 1 (Копланарні точки): Якщо $D \in (ABC)$, то всі 4 точки лежать в 1 площині.
- Випадок 2 (Некопланарні точки): Якщо $D \notin (ABC)$, точки є вершинами просторової фігури (тетраедра). Тоді кожна трійка точок задає окрему площину. Кількість комбінацій з 4 точок по 3 дорівнює $C_4^3 = 4$.
Ці 4 площини: $(ABC)$, $(ABD)$, $(ACD)$ та $(BCD)$. Отже, 4 точки можуть визначати максимум 4 різні площини.
Немає коментарів:
Дописати коментар